Від 9 липня 2015 року. Сівбі Новгородцеву виповнилося 75! За кілька днів до ювілею легендарний діджей оголосив про те, що покидає Російську службу BBC. Звуки вітають Севу з днем ​​народження і дякують йому за роки, проведені в ефірі.

Кожна зустріч з Севой Новгородцева - іменини серця. Бі-Бі-Сєва, автор однойменної передачі, - рідний, впізнаваний і улюблений голос Російської служби BBC, зробив для популяризації зарубіжної музики в Росії більше, ніж всі музичні ЗМІ, разом узяті. Це людина дивовижної ерудиції, чудово орієнтується в музиці епохи і вміє розповісти про актуальні події культури з проникливою інтонацією і гумором. Було дуже сумно дізнатися про закриття "Рок-посівів" і "Севаоборот" на BBC. Зараз слухачам доступний лише онлайн-архів цих знаменитих передач. Однак Сева не припинив роботу на радіостанції: його молодий задерикуватий голос продовжує звучати на сайті BBC для всіх бажаючих.
Будучи з Лондоні, я знову зустрілася з Севой в офісі BBC, щоб обговорити з ним програмну політику західних радіостанцій щодо російського слухача. Треба сказати, привід для оптимізму після цієї бесіди у мене залишився всього один: Сева зникати з ефіру не планує.

Звукі.Ru: Сева, я дуже рада Вас зустріти знову. Багато що змінилося з тих пір, як ми бачилися востаннє ...
Сева: З одного боку, багато що змінилося, а з іншого - не змінилося нічого. Ви як і раніше там, а я - тут. І організації ті ж самі.

Звукі.Ru: Загалом, так. Що рідкість як на теперішній час. Але, тим не менше, я знаю, що за цей час змінилася і Ваша програма, і профіль діяльності. Вам довелося змінити Вашу музичну програму на суто новинну.
Сева: Мені її не шкода, тому що ця програма коштувала мені великих страждань. Всі ці смішні тексти давалися мені доклав колосальних зусиль. Потрібно було налаштовуватися на молодіжну відчайдушність, видавлювати з себе такий "козацький" пофігізм, що було досить важко. Тому всі 26 років, що я писав "Рок-Посіви", я досить сильно мучився.

Звукі.Ru: Проте, "Рок-Посіви" - Біблія для всіх людей, які в тій чи іншій мірі цікавляться долею.
Сева: Муки одних - сміх для інших, це зрозуміло. Мені була дорога передача "Севаоборот", яка проіснувала 19 років. Вона стала наріжним каменем всього "живого" російського радіоефіру. Вона вийшла в 87 році, коли ще й близько нікого поруч не було. Ми не тільки вільно говорили без папірця, але ще й вино в ефірі пили. Ось це мені шкода. І ще передачу "Люди пишуть", тому що там була дуже задушевна атмосфера, там була правда ефіру. Їх, звичайно, шкода.

Звукі.Ru: Але при цьому на своєму сайті Ви зберегли архів, який до цих пір час від часу поповнюється.
Сева: Це не особисто я - це робить фан-клуб, Сергій Панцир і афілійовані люди. Вони як декабристи тягнуть лямку і тягнуть цей сайт вже, здається, 14 років. Як добре написав панцир, це репетиція смерті або безсмертя: сайт ще є, а героя вже немає.

Звукі.Ru: Закриття передач - в більшій мірі ініціатива керівництва, або ваше спільне рішення?
Сева: Мене викликало керівництво і мені сказали: "Ось це ми будемо закривати". Ну, а що я можу зробити? У них в руках все віжки. Доводиться шукати якісь нові форми. Останню з них придумали в 2003 році. У нас був такий головний редактор - Андрій Остальский, він її і запропонував. Правда, в BBC її прийняли ще до того, як закрили все інше. Тоді сталася сильна політизація всього нашого випуску, і BBC - не знаю вже, з якої причини - вирішило відмовитися від усіх цих інтелігентських потуг: історичних програм, культурних оглядів і так далі. Зрештою, все скоротили, а потім ще й радіо закрили. Так що ми існуємо як якийсь атавізм. Як якийсь апендикс або залишки хвоста. Однак ми прижилися, передачі "БібіСева" в березні буде 10 років. Ми придумали жанр "Новости з людським обличчям". Але це лише через мою неприязні до журналістики - я вважаю цей жанр синтетичним, що не природним. Журналісти вихоплюють якісь шматки з життя, і їм здається, що їх професія для всіх важлива. Загалом-то, дійсно важлива, але самих журналістів ніхто не пам'ятає. Народ мстить журналістиці за поверховість жанру повним забуттям.

Звукі.Ru: Тобто себе Ви журналістом чи не вважаєте? Вас-то пам'ятають!
Сева: Я-то не вважаю, але куди діватися ?! У графі "професія" я пишу: "Журналіст мимоволі". Але я намагаюся внести в журналістику елементи літератури, народного сказання. Щоб в ефірі була жива нота, елемент хоч якийсь правди. Журналістика, особливо, та, яку зараз вивчають у Вітчизні - це якийсь синтетичний жанр по певним кальками, які ти повинен знати від А до Я. Це, звичайно, радянська спадщина, яке себе ізжівёт. Тому що люди з природним, природним талантом природу журналістики теж поміняють. Але поки вітчизняна журналістика перебуває в перехідному періоді і радянських стилістичне спадщина тягає на собі з великими труднощами.

Звукі.Ru: Особисто у мене є думка, що професійний журналіст, тобто, людина, який навчався журналістиці, - це якийсь нонсенс. Люди все-таки повинні отримати якусь живу професію в руки, щоб мати уявлення про реальне життя, а потім вже намагатися якось це життя інтерпретувати.
Сева: Звичайно. Раніше до ВДІКу на режисерський факультет без професії та першого університетської освіти не приймали. І BBC я вдячний за те, що тут була вихована ціла когорта журналістів з колишніх лікарів, бізнесменів, інженерів. І той період я вважаю "золотим". Тому що коли стали приходити професіонали, почалася нівелювання і закочування різнотрав'я асфальтом.

Звукі.Ru: Тобто, професійні інтерпретатори - це скоріше благо, ніж деяка "кривизна"?
Сева: Будь-якої корпорації, і BBC тут не виняток, дуже важливі чіткі правила гри. Тому що світ зараз небезпечний: тут що-небудь шатнулось, крок вліво, крок вправо, щось комусь не так скажеш, скривдиш, потім суди, п'ятий, десятий. Тому необхідна дисципліна виробництва. Дисципліну виробництва журналісти-професіонали, особливо виховані всередині даної корпорації, чудово розуміють. У нас є продюсерський гайд-лайн і так далі, щоб бути підкованим на всі випадки життя. Я ось сьогодні розговорився з нашим продюсером. Вона розповіла, що ходила на мітинг проти переслідування Pussy Riot до російського посольства. Я сказав: "Але ви ж продюсер на BBC?" - "А я почитала гайд-лайн, що можна, а що не можна. Ходити на мітинг можна, впливати на нього - не можна".

Звукі.Ru: Рей Бредбері, "ефект метелика".
Сева: Так. Поступово відбувається американізація життя, і легальність розповзається дрібними жилками по всьому тілу. Я вам один приклад приведу. Податкове положення з'єднаних Штатів в 4 з половиною рази довше за кількістю знаків, ніж повне зібрання творів Шекспіра. Можете собі уявити ?! 12 з половиною тисяч сторінок основного тексту і 4 з половиною тисячі сторінок додатків. Хто в цьому може коли-небудь розібратися? Але поки, на жаль, все рухається цим шляхом.
Якщо повернутися до наших баранів, то ми живемо в новій будівлі, за новими законами, і тут досить багато позитивного. Раніше ми сиділи в різних кімнатах, і відбувався розподіл народу на інтелігенцію і робітничий клас. В онлайні сиділи технарі, інтелігенція придумувала програми, і все злегка не довіряли один одному. А зараз ми сидимо в одній казармі, скляної і світлою, і поступово, як в армії, відбувається "притирка". Утворюється якийсь середній знаменник, внутрішні конфлікти йдуть. Тобто, їх ніколи і не було на BBC, але зараз вони спочатку стираються.

Звукі.Ru: Що зараз корпорація BBC транслює в якості редакційної політики на російську публіку?
Сева: Ми одними з перших стали виключно інтернет-корпорацією. Зараз "Голос Америки" йде тим самим шляхом, - без жодного, треба сказати, успіху. І радіо "Свобода" - подивимося, що з цього у них вийде. Тому що у них все це сталося дуже швидко і якось обвально.

Звукі.Ru: Про "Свободу" як раз хотілося б поговорити докладніше. Зрозуміло, що, з одного боку, для Вас це конкурентна компанія, а з іншого - для всіх історія закриття "Свободи" і розгону її редакції виявилася страшно болючим питанням. І фізично в Росії її сприймають дуже жорстко.
Сева: Це зрозуміло, що в Росії сприймають жорстко. Цю проблему я сам розумію російськими вухами, тому що ночами на своєму телефоні я слухаю все станції - завдяки поширенню Wi-Fi. І я розумію, хто там що розповідає. "Свобода" була дуже професійною, потужною станцією. Потім, звичайно, злегка закосніла в залишках радянського наукообразия. Але їх все одно цікаво слухати, тому що вони копають глибоко і знають багато. BBC на цьому тлі виглядає як звичайна новинна станція. Але BBC першими почали еволюцію в бік сучасного різнобарв'я: тут тобі і картинки, і кіно, і розкажуть, і покажуть. Коротше, BBC першим увійшло в епоху людей з коротким рівнем зосередження уваги. Attention span, що називається. Вони просікли, що еволюція йде в цю сторону. Марно міняти людство - воно змінюється так, як воно змінюється. Тому був зроблений ось такий вибір.
Англійці мудрі, хитрі і випереджають нас, наприклад - ну, мене точно - на чверть століття. У нас інтернет-революція почалася стихійно. У нас був продюсер Льоня, який одного разу заявив, що нам потрібен сайт і він буде ним займатися. Перший час він сидів один. Потім у нього з'явився один помічник, потім два, три. Зрештою, зараз наш online-відділ - це, фактично, рупор, редактор, наш головний мул і взагалі все, що завгодно. Ми повністю залежимо від них, оскільки де-факто вони стали суддями і самі вирішують, що їм треба, а що - ні. Тому там виникали деякі стилістичні розбіжності. Приносиш їм матеріал, а вони кажуть: "Ні, це нам нецікаво". Перший час я злився, але зараз ми вже один до одного звикли. Вони мене публікують кожен день. Це теж наслідок нашого переїзду в скляний будинок: ми тепер всі сидимо разом і краще розуміємо один одного.

Звукі.Ru: Тобто в редакції, скоріше, навіть відбувся процес спрощення комунікації.
Сева: Ну, в загальному, певна притирання сталася. Мені, звичайно, шкода було BBC. Але я не впевнений, що BBC зразка 15-20-річної давності було б затребуване в сьогоднішній Росії. Бо скрізь якесь глиссирование по поверхні розійшлося.

Звукі.Ru: Але Ви ж розумієте, що поширення інтернету в Росії зараз - близько 50 відсотків, в кращому випадку? Звичайно, є і великі цифри, намальовані собі представниками індустрії. Але все одно це - 50 відсотків, які зосереджені в Москві і Пітері, і так не обділених інформацією. А вся інша країна, яка раніше слухала "місто Лондон, Бі-Бі-Сі", залишилася наодинці з офіційними телеканалами.
Сева: Я впевнений, що інтернет буде розвиватися. Хоча б тому, що Росія - величезна країна, і жити в провінції важко саме через культурної, інформаційної ізоляції.

Звукі.Ru: Саме тому там зараз склалася критична ситуація - через нестачу децентралізованих ЗМІ.
Сева: Як тільки інтернет доходить до, наприклад, передмістя Йошкар-Оли, людина відчуває себе частиною всесвітньої картини. Він сідає в мережу - і далі куди хочеш, туди і йди. Як я слухаю радіо по телефону: то джазову станцію Університету Вайомінг, то Вести, то бог знає, що ще. Вся реальність зосередилася в одному плеєрі, як у божественній Матриці. Немає ні майбутнього, ні минулого, ні Заходу, ні Сходу.

Звукі.Ru: Це для Вас. А для людини, який прив'язаний до кнопки або FM-діапазону, це трагедія.
Сева: Я всім розказую байку, як Стародавній Рим завоював Великобританію. Першим сюди прийшов Гай Юлій Цезар - з військом, з когортами. Зумів висадитися, відбив місцевих, завоював якусь територію, став табором, але нічого не виходить: не хочуть його. Тут підріжуть, там підпалять - довелося піти. Але! Зав'язалися зв'язку: римляни стали поставляти туди свою кераміку, ювелірні вироби, тканини. Княжих дітей стали відправляти в Рим вчитися. Минуло років 100, може, 115. Прийшов Клавдій, імператор не войовничий, воювати він не вмів, він взагалі заїкою був. Він взяв сюди з собою одного з навчених княжих дітей і думав, що він допоможе якось завоювати землі ...

Звукі.Ru: А виявилося, воювати не треба. Клавдія і цього князька взяли з розпростертими обіймами!
Сева: Всі захотіли бути римлянами. Це історичний приклад так званої "soft power", м'якого впливу. Для Росії аналогом soft power були події 91-го року, тому що жоден радянолог не міг такого припустити. Але коли всім стало ясно, що весь цей ляльковий театр - вигаданий і з цим пора кінчати, все звалилося відразу. Тому soft power ні в якому разі не можна недооцінювати.
Але уроки сприйняті були в основному нашою владою, яка зрозуміла, що цих карт нікому віддавати не можна. А Захід злегка втомився. Атомної бомби вже немає, немає ідеології. А коли ідеології немає, зрозуміло, що люди на Сході починають думають тими ж категоріями, як і всюди. Звичайно, вони "крадуть", "поджулівают", "підпилюють". Але все-таки це капіталізм, одна з мексиканських його різновидів. Над нами вже не літають бомбардувальники з ядерними зарядами, немає цієї людиноненависницької, в релігійний культ зведеної, ідеології. Крім того, тут грошей стало менше. Виявилося, що останні 25-30 років все живуть в борг. І тут, звичайно, все якось функціонує, на себе вистачає, вони як-небудь вилізуть. Але всі ці закордонні операції неминуче змушені були згортатися, і процес цей уже йде. Тому що тут уже піднімають питання: а чи треба Індії давати гроші, адже це вже самостійна країна. Чи потрібно фінансувати всі ці нескінченні гуманістичні програми допомоги бідним країнам, чи не час їх навчити виробляти своє? У цьому є певна втома металу, з моєї точки зору. І потім, подивіться на ту ж Великобританію: починаючи з 45-го року, з Ялтинської конференції, коли Рузвельт, виходячи з демократичних спонукань, змусив Англію відмовитися від імперій, все посипалося. Уже Уельс наполовину самостійний, Шотландія ворушиться. Це ще не розпад, але тріщини вже з'являються.

Звукі.Ru: І не тільки в Англії. Подивіться на Іспанію: чудове протестний рух в Каталонії, і потрібні величезні зусилля, щоб стримати розпад нації.
Сева: Так-так. Але якщо повернутися до BBC - то BBC злилося. Для нас це дуже хороша нова історична сторінка. Ми, "Російська служба", з незрозумілої довжини мовлення, яке фінансувалося з незрозумілих джерел foreign-офісу, перейшли на загальний бюджет BBC. І тепер ми - такі ж "журналюги", як і всі інші. Я зараз в ліфті їхав зі знаменитим телевізійним ведучим. Він мені з ввічливості кивнув головою, хоча жодного разу в житті не бачив. Дивиться: стоїть якийсь сивочолий чоловік. Чорт його знає, може, він щось із себе представляє.
Природно, у нас виникають перехресні варіанти запилення. Вони приходять до нас, якщо їм потрібно дати якийсь коментар. Відбувається той же процес, що і в Російській службі, якась притирання один до одного і усереднення. Але BBC починає розуміти, що на неї впала всесвітня служба, яка має в десятки разів більше слухачів. Там люди віщають на 100-200 мільйонів чоловік. Тому інструмент міжнародного впливу, той самий soft power - це заслуга Імперії, зараз би такого ніхто створювати не став. Як свого часу у нас створили безкоштовну систему охорони здоров'я, а зараз би кишки ні у кого на це не вистачило. Так і з BBC: тепер директор BBC повинен мислити не тільки як радист, а й як політик, мислити державними категоріями.

Звукі.Ru: А керівники BBC дійсно мислять як політики?
Сева: Генеральні директори попередніх розливів, яких я бачив, намагалися усвідомити цю постановку. Але не можу сказати, що їм це природно давалося. Тому що foreign office, що б ми про нього не думали, - це кар'єрні дипломати, які готувалися до цього все життя. Вони розуміли, що робить World Service на їх географічному ділянці. Але притирання відбудеться, і BBC за рахунок вливання Всесвітньої служби ідейно підніметься. Вони змушені будуть розширити свою свідомість. Тому що демократизація і розширення свідомості на BBC йдуть безперервно. Якщо після війни тут без метелики в ефір не пускали, то зараз все ходять в треніках. Така ж демократизація відбувалася і в сенсі акценту. Раніше допускався тільки кембріджський акцент. Потім поступово, повільно-повільно, стали пропускати ліверпульський робочий акцент, Beatles в цьому зіграли свою роль. Почалося просочування регіональних акцентів, їх в Англії більше 40. Вони один одного, як професор Хіггінс, обчислюють з точністю до 20 миль. А зараз поперли вже іноземні акценти: на World Service допускають людей, які говорять з явним акцентом, в тому числі і нас туди іноді звуть. Так відбувається цей melting pot, схрещування культур, народів і напрямків. І це дуже здоровий процес, він огидний націоналізму і всякої закритості. Англійці в цьому сенсі, звичайно, люди геніальні: у них терпимості вистачає на десятьох. Вони готові терпіти і дивитися, що з цього вийде. І, врешті-решт, виходить, нехай і не в першому поколінні.

Звукі.Ru: Альо при цьом втрачаються Важливі РЕЧІ. Я признал Цінність того, что Ві робіте в Програмі "БібіСева". Але якщо зараз слухач 18-20 років намагається скласти своє уявлення про світовій музиці, то нічого, крім здохлого MTV і френдстрічку, на його частку не доводиться. Та й MTV в останні роки мутував з музичного телебачення в абсолютно пекельне лайф-стайл вариво. Залишилося вкрай мало джерел, які надають не тільки актуальну, але і має значущість музичну інформацію. З одного боку, з iTunes можна щодня качати терабайти музики у відмінній якості, з іншого - рекомендаційні сервіси відсутні як клас. І така ж картина спостерігається і в кіно, і в літературі.
Сева: Я згоден, що ситуація дуже серйозна. В тому сенсі, що нинішньому керуючому класу вигідно мати країну, заточену під певним кутом. У далекій перспективі це трагічно для країни і для народу. У нинішньому її вигляді Росія приречена на відставання. Умовно кажучи, сидить йде не наздожене, а що лежить біжить - тим більше. Це прикро, тому що російський народ дуже талановитий. Коли зустрічаєш талановитого російського людини, розумієш, що крім іскри, яка є у інших розумних людей, ще є розмах і динаміка душі, які дозволяють йому взагалі бог знає до чого дійти. Але якщо цей талант не точити і не обрамляти, все, звичайно, згине. Я теж ходжу, капають всім на мізки про те, що радіо потрібно розвивати. Всі кивають головами. І тут ми підходимо до філософського питання: для чого існує та чи інша радіостанція? З точки зору слухача, станція існує особисто для нього. Ну і, може бути, для співчуваючих. Але коли ти потрапляєш на іншу сторону, ти розумієш, що будь-яка корпорація існує за своїми законами. Тобто, в першу чергу, для самої себе і продовження власного існування. Вона знаходиться в певному фінансовому та політичному контексті: що можна, що не можна робити; скільки є грошей і на які цілі їх готові витрачати. І, умовно кажучи, сьогоднішнє BBC на мовлення на російській мові не готове витрачати гроші на музичне просвітництво. Ну, що маємо, то маємо.

Звукі.Ru: Мова навіть не стільки про BBC. Американські ЗМІ адже теж перестали займатися музикою прицільно, зараз музичні медіа - атавізм. Фактично, всі сидять на старих фонотеках і намагаються забивати ефір ситкому. Користувач дуже швидко збирає свою фонотеку, а потім кілька років продовжує її переслушівать. Це не дає шансу новим музикантам.
Сева: Я в молодості пам'ятаю людей, які слухали тільки духовий оркестр. Зараз рок йде приблизно в ту ж область. Жанр закінчився, але що робити? .. Він залишиться, звичайно, - адже і Моцарта слухають досі. Але рок вже не ріже крайку сьогоднішнього дня. З американським мовленням російською мовою я в принципі не згоден, але там у них трагічна обстановка: туди досі втручається Державний Департамент, який фінансує все це справа. А там народ, м'яко кажучи, не дуже далекоглядний, не надто освічена, заточений на свої внутрішньополітичні ігри в карти, тому від них чекати годі. Правда, остання історія з "Свободою" які -то надії дає: створили комісію, провели розслідування, злого начальника звільнили.

Звукі.Ru: Цей злий начальник до Москви ніякого стосунку не мав. В общем-то, все, що зараз відбувається в Москві - ситуація обтяжливого очікування.
Сева: Я намагався з'ясувати звідси, навіть продюсерів підбивав, щоб ми зв'язалися з Маріо Корті, колишнім главою російської служби. Блискучий російськомовний журналіст, колись на "Свободі" він був начальником дослідного відділу, - по суті, інституту. Під ним сиділи 120 дослідників, і весь Радянський Союз перекопують для того ж Держдепу. Зараз він на пенсії і, звичайно, все знає. Продюсери посміхаються, кивають, але поки не подзвонили. У нас тут теж свої знакові гри. Я приходжу на роботу, кажу: "Мені б хотілося того-то і того-то". - "Добре, пишіть". І якщо потім нічого не відбувається, значить, зараз невдалий час.

Звукі.Ru: А які у вас прогнози на найближче майбутнє? Що чекає "Свободу", що чекає BBC?
Сева: Я - один з останніх радіо-могікан, які тут залишилися. З егоїстичної точки зору, я повинен бути задоволений, тому що в потилицю мені ніхто не дихає. У нас багато здібних людей, але на радіо їх немає, тому що самого радіо вже немає. У мене свої життєві труднощі, тому що я молодість всю розтринькав, середні роки прогуляв. В результаті, я повинен працювати в пенсійному віці, щоб житла не позбутися. У мене все по балансу сходиться, ми не бідуємо, але я повинен продовжувати працювати. Скільки це триватиме, сказати не можу. Але поки мене звідси не женуть і не тіснять, тому що ми зайняли свою невелику "нішу", і я намагаюся розширювати свідомість людей - по міліметру, по краплині. Я впевнений, що сама по собі політична боротьба на кшталт журналістиці - заняття вторинне і кілька стерильне. Починати треба зі зміни свідомості. Якби наш народ був більш просунутий і цивілізований, ситуація була б все-таки інший. І знаменитий вислів: "Народ має ту владу, на яку заслуговує" саме в цьому і полягає. Або, як казав молодий Новгородцев, "Соціалізм будували і в Естонії, і в Монголії. Але він вийшов різним".

Звукі.Ru: Яких кроків можна чекати від російської служби BBC найближчим часом?
Сева: У нас завзято розвивається кінопромисловість, відеоотдели. Одна з моїх продюсерів сьогодні пішла на півроку у відрядження з п'ятого поверху сюди на телебачення, в підвал. Через півроку вона повернеться абсолютним асом і зі зв'язками. Це означає, що якщо у нас є матеріал, який ми можемо кону-небудь запропонувати, вона буде знати, кому і в якому вигляді. Можливість інтернету ввести будь-який контент - відео, текст або радіо - дозволяє нам розвиватися в бік відео. У нас вже дуже багато техніки зараз, все це знімається і озвучується на льоту. Ми рухаємося в бік, скажімо, "Дощу". Швидше за все, цією моделлю все і буде змальовано.