• Новости
  • Сахара: отопление, канализация, водоснабжение
     

    Главная

    Новости

    Скачать полный прайс-лист, MS Word, архив ZIP

    Скачать полный прайс-лист, MS Word, архив ZIP

    Как к нам проехать?

    Как к нам проехать?

    У вересні долар буде коштувати 30 гривень

    1. Хто збіднів більше?
    2. порожні поля

    В цьому році Україна може недоотримати $ 2,5 млрд. Експортної виручки аграріїв. До чого це може призвести? Перш за все не відбудеться традиційне сезонне зниження цін на продукти харчування. Зате інфляція виросте до 12% замість прогнозованих урядом 9,1%. А очікуваний в грудні курс долара на рівні 30-32 грн. може бути досягнутий уже у вересні-жовтні.

    Справа в тому, що склався на внутрішньому ринку дефіцит мінеральних добрив в розмірі 34% від потреби призведе до зниження виробництва і зменшення експорту пшениці (на 10 млн. Т), кукурудзи (на 5 млн. Т), а також - цукру і сої ( можемо взагалі не отримати урожай). У структурі ВВП нашої країни агропромисловий комплекс займає близько 17%. Через можливого падіння врожайності внесок сільгоспвиробників може знизитися до 13%. А це вже поставить під сумнів і прогнозований Нацбанком зростання ВВП на рівні 2,8%.

    У минулому році близько 65% потреб українських аграріїв в азотних добривах забезпечили підприємства групи Ostchem Дмитра Фірташа (див. Довідку «2000») - «Рівнеазот» та «Азот». Інші вітчизняні виробники практично не здійснюють поставки на внутрішній ринок. Так, «Дніпроазот» забезпечує не більше 20-25% потреб сільського господарства в карбаміді і 10% - в карбамідно-аміачної суміші (КАС), не проводячи аміачну селітру взагалі. Одеський припортовий завод випускає лише мінімум продукції, а концерн «Стирол» і «Азот» з Сєвєродонецька і зовсім закриті через проведення АТО.

    Хто збіднів більше?

    Вітчизняні хімічні підприємства протягом серпня 2016- го - березня 2017 р постійно то зупиняли, то знову запускали. У спільному дослідженні Федерації роботодавців (ФРУ) і Союзу хіміків України основною причиною такого становища галузі названо відсутність стабільного попиту на добрива українського виробництва.

    Щоб допомогти українським хімпідприємствам, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі після 18 місяців розслідування в грудні 2016 прийняла рішення про введення антидемпінгових мит проти російських виробників добрив. Нагадаємо, що аналогічна міра була прийнята в 2014 р і діяла протягом наступних двох років.

    Антидемпінг повинен був почати діяти в лютому цього року, однак його введення було відкладено на вимогу найбільших сільськогосподарських асоціацій нашої країни.

    Так, ще в грудні 2016- го Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) відправила звернення до прем'єр-міністра, яке також підписали: Асоціація виробників молока, асоціація «Свинарі України», Український клуб аграрного бізнесу, Українська аграрна конфедерація, Аграрний союз України, Асоціація фермерів і приватних землевласників України.

    На думку аграріїв, антидемпінгові мита на імпорт аміачної селітри з РФ, а також спроби встановити антидемпінгове мито на ввезення карбаміду і карбамідно-аміачної суміші лише сприяли необгрунтованого зростання цін на добрива на внутрішньому ринку.

    По-перше, відзначають аграрії, протягом 2015-2016 рр., Після введення антидемпінгового мита на аміачну селітру в 2014 р, ціни на українському ринку азотних добрив різко виросли і залишалися завищеними навіть у порівнянні з цінами експорту добрив з України і цінами на внутрішніх ринках основних світових постачальників (Бразилії і Індії).

    Так, за даними ВАР, іноді різниця між внутрішніми та експортними цінами на один і той же товар досягала позамежного рівня. Наприклад, на карбамід - 41,7%, на КАС - 65,7%, на аміачну селітру - 58,1%.

    По-друге, одним з фактів, на основі яких Мінекономіки дійшло висновку про необхідність введення антидемпінгових мит, стало падіння обсягів виробництва на хімічних підприємствах. Однак фахівці міністерства не звернули уваги на той факт, що падіння виробництва було викликане не демпінгом з боку російських підприємств, а втратою експортних ринків українцями внаслідок активної експансії китайських конкурентів.

    Так, не випадково обсяги скорочення виробництва повністю збігаються зі згортанням експорту. У 2015 р внутрішній випуск добрив (аміачної селітри, карбаміду і КАС) скоротився до 3,6 млн. Т з 4,1 млн. Т в 2014 р Експорт відповідно знизився до 1,7 млн. Т з 2,2 млн. т.

    Також при обґрунтуванні наявності демпінгу використовували не вартість реалізації добрив кінцевим споживачам, а ціни експорту російськими виробниками своєї продукції, в тому числі і дочірнім компаніям.

    Насправді вартість російських добрив кінцевому споживачеві вище відпускної ціни Ostchem (на карбамід - 6,7 тис. Грн. / Т проти 6,2 тис. Грн. / Т, на КАС - 5,3 тис. Грн. / Т і 5 , 2 тис. грн. / т відповідно). За даними ВАР, внутрішня ціна на карбаміди була на 40% вище, ніж експортна, через що в 2015 р аграрії втратили близько 5 млрд. Грн.

    порожні поля

    Як би там не було, в Союзі хіміків вважають, що саме розмови і суперечки навколо введення або невведення антидемпінгових мит привели до того, що українські хімічні підприємства не отримали передоплати в обсязі, достатньому для стабільної роботи в грудні-березні 2017 року і задоволення попиту аграріїв.

    Так, на початку березня були припинені поставки газу на хімічні підприємства. А з 7 березня три найбільших українських хімпідприємства не виробляють добрива.

    Більш того, відбулося і скорочення поставок добрив з Росії. Тому в нинішніх умовах не вийде задовольнити попит і за рахунок імпорту. Так, максимальні обсяги зафіксованих поставок з РФ в період попередніх весняних посівних для аміачної селітри становили 80 тис. Т при місячному рівні по-споживання 200 тис. Т, карбаміду - 80 тис. Т при потребі до 140 тис. Т.

    Сьогодні на внутрішньому ринку виник гострий дефіцит мінеральних добрив азотної групи - аміачної селітри, КАС і карбаміду, загальна частка споживання яких в минулому році склала 75%. Розмір нестачі аміачної селітри оцінюється на рівні 25%, КАС - 39%, карбаміду - 40%. Дефіцит уже привів до затримки внесення добрив, що обов'язково позначиться на врожайності основних культур.

    У цьому році посівні роботи в зв'язку з ранньою весною почалися раніше звичайного і закінчаться вже в кінці квітня. За розрахунками Союзу хіміків, для успішного закінчення посівної кампанії необхідно поставити ще 275 тис. Т аміачної селітри, 180 тис. Т КАС і 220 тис. Т карбаміду.

    Аграрії ще можуть встигнути внести відсутні добрива, якщо вони з'являться на внутрішньому ринку найближчим часом. Крайній термін - 20-25 квітня, так як внести добрива потрібно протягом 25-30 квітня. Адже вже у травні зробити це буде неможливо, оскільки в цей період сільгосптехніка вже зможе істотно пошкодити рослини.

    Згідно з прогнозами Міністерства сільського господарства США, в 2017 р валовий збір основних українських сільгоспкультур повинен був скласти 26,8 млн. Т пшениці, 28 млн. Т кукурудзи, 4,6 млн. Т соєвих бобів. Також збиралися провести 2,5 млн. Т цукру.

    У разі якщо дефіцит азоту НЕ буде заповнений, збір пшениці ризикує скоротитися щонайменше до 18,8 млн. Т, а кукурудзи - до 22,4 млн. Т. Збір цукрових буряків та сої взагалі під загрозою, і виробники цих культур можуть не отримати урожай.

    Уже в травні-червні потрібно буде вирішувати, яку частину врожаю експортувати, а яку резервувати для власного споживання. Як правило, пріоритет віддається внутрішньому ринку для забезпечення продовольчої безпеки і соціальної стабільності в державі.

    З 2016 року на внутрішній ринок України було поставлено 12,3 млн. Т пшениці, 9 млн. Т кукурудзи, 1,6 млн. Т цукру, 1,7 млн. Т сої. Якщо приблизно ці обсяги будуть зарезервовані і в 2017 р, а на експорт відправиться залишок, то падіння зовнішніх поставок при негативному сценарії принесе втрату як мінімум $ 2,5 млрд. Експортної виручки. А про те, яку ланцюгову реакцію це викличе в економіці країни, вже говорилося на самому початку матеріалу.

    Федерація роботодавців і Союз хіміків України для вирішення вищеописаної тупикової ситуації пропонують, по-перше, негайно відновити роботу хоча б двох хімічних підприємств - Черкаського «Азоту» і «Рівнеазоту». Так як здійснити необхідні обсяги поставок мінеральних добрив українським аграріям з інших країн до 25 квітня неможливо.

    По-друге, створити умови для стабільного функціонування ринку мінеральних добрив в майбутньому, в тому числі - ввести в дію рішення про застосування антидемпінгових мит щодо низки іноземних виробників. Саме демпінгові поставки привели до збитковості українських підприємств і стали однією з причин їх зупинки.

    Найбільші аграрні об'єднання України також звернулися до прем'єр-міністра Гройсману з проханням не допустити зриву посівної через зупинку заводів групи Ostchem і відсутності добрив. Правда, на відміну від представників хімпрому клопотали і про тимчасову (до 1 липня 2017 г.) призупинення дії антидемпінгового мита на аміачну селітру з Росії.

    «Зупинка заводів з виробництва азотних добрив холдингової групи Ostchem, яка сталася через припинення поставок газу з боку« Укртрансгаз »6 березня, може завдати непоправної шкоди майбутньому врожаю», - йдеться у зверненні до прем'єра.

    Довідка «2000»

    Група Ostchem - ключовий напрямок бізнесу Group DF Дмитра Фірташа. Підприємства групи можуть виробляти близько 3% азотних добрив в світі.

    На глобальному ринку займають:

    - третє місце за потужностями виробництва нітратів;

    - четверте - за потужностями виробництва аміаку;

    - дванадцятий - по потужностям виробництва карбаміду.

    Ostchem заснована в 2010 році як керуюча компанія, яка консолідує підприємства хімічної галузі, найбільшу дистриб'юторську мережу ПрАТ «УкрАгро НПК» та спеціалізований морський порт «Ніка-Тера».

    До складу групи входять: ПАТ «Концерн Стирол» (Горлівка), ПАТ «Азот» (Черкаси), ПАТ «Рівнеазот» (Рівне), ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (Сєвєродонецьк) та АТ «Нітроферт» (Кохтла-Ярве, Естонія ).

    Загальна потужність виробництва всіх підприємств групи - майже 13 млн. Т в рік.

    Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

    Хто збіднів більше?
    До чого це може призвести?
    Хто збіднів більше?
    Конвекторы Adax Multi — стиль, качество и надежность

    Новинка!
    Конвекторы Adax Multi  — стиль, качество и надежность

    Flores Dual — настенный газовый котел с проточным газообменником

    Flores Dual  — настенный газовый котел с проточным газообменником

    Guess Who designed it
    ©

    2005 Салон «Сахара»
    ЧП Бондарь Олег Михайлович

    ул. Прохоровская, 37, Одесса, Украина
    Телефон/факс: +38 (048) 711–18–75
    E-mail: [email protected]